Один матч з історії – “Ще будуть перемоги, ще будуть медалі”. частина 1.

Останній матч. Останні надії. Останні сподівання у сезоні-88… Після свистка арбітра на очах наших футболістів блищали сльози. Розрадою хлопцям не стали навіть теплі слова за гру, що говорили воронежці, які, незважаючи на холодний колючий вітер і мінусову температуру довгий час чекали біля автобуса чернівчан. Коли рушили – в салоні стояла тиша. А потім капітан “Буковини” Юрій Гій з болем у душі мовив: – Воронежці нас зрозуміли, а ось чернівчани, мабуть, ні.

“Факел” (Воронеж) – “Буковина” (Чернівці) – 2:0.

“Факел”: Ю.Перескоков, А.Карпенко, А.Комаров, В.Корольов, О.Мхітарян, С.Ігумін, Ю.Колесников(Е.Акбаров, 76хв.), О.Мінаєв, В.Муханов, В.Савельєв, В. Сосулін.

“Буковина”: М. Чеботар, В.Сарафінчан, О.Бобарико, Ю.Махиня, В.Задорожняк, Ю.Шелепницький, В.Будник(О.Бурчак, 76хв.), Ю.Гій, В.Олійник, А.Гузієнко (Ю.Черенков, 46хв., М.Мінгазов, 80хв.), В.Мглинець.

Судді: В.Агеєв (м.Кустанай), О.Кулаков(м.Алма-Ата), О.Богомазов(м. Фрунзе).

Голи: В.Савельєв(52хв.), А.Карпенко(83хв.).

Температура повітря – 8 *С. 13500 – глядачів.

Якщо Ви не читали попередні наші звіти з фінальної частини сезону:

Один матч з історії – “Ситуація проясниться сьогодні”

Один матч з історії – “Отак би й на виїзді”

Один матч з історії – “Уралмаш вибув з боротьби”

———————————————————————————————–

Як і слід було сподіватися, матч рощпочався бурхливими атаками господарів поля. Адже їх у цьому поєдинку влаштовувала лише перемога. Так, уже на 2-й хвилині в красивому стрибку М.Чеботар відводить небезпеку від своїх воріт. Через хвилину ситуація повторюється, але знову ж на висоті Микола. Почергово і досить вдало підключаться до атака навіть захисники “Факела”, особливо сміливо вперед йде А.Карпенко. Непогано діє у ці хвилини і капітан господарів О.Мхітарян, який в основному коротким і середнім пасом раз по раз кидає у пропив то Вадима Сосуліна, то Валентина Савельєва. Та після їх ударів м’яч летить або ж значно вище воріт, або опиняється у руках нашого гокіпера.
На 12-й хвилині ініціативу проявляє В. Савельєв і сам по центру намагається вийти на ударну позицію. Та на його шляху з’являється капітан чернівчан Юрій Гій. Після зіткнення нападаючий воронежців падає, а Гій отримує… жовту картку.

Через кілька хвилин на ударну позицію виходить В.Муханов, але знову вище всяких похвал діє М. Чеботар, який відбиває м’яч на кутовий. Витримавши затяжний штурм господарів, буковинці поступово переводять гру у середину поля. Все частіше і частіше їх вдаються контратаки. НА правому фланзі активно діє Юрій Шелепницький, проходи якого господарі часто зупиняють недозволеними прийомами. Однак свисток головного арбітра матчу здебільшого… мовчить.

У середині першого тайму нашим футболістам вдається контратака – довгою передачею вони кидають у пропив Василя Задорожняка, який, зрозумівши, що воронежці робитимуть штучне положення поза грою, атакує з глибини поля. Захисники “Факела” не чекали цього. Василь прокинув м’яч на хід і помчав вперед: попереду був тільки голкіпер воронежців. Трибуни завмерли. Здавалося б, мить і…. Але натомість пролунав свисток арбітра – положення поза грою.

Попросив інспектора матчу В.Ф. Полуніна, який знаходився поруч, прокоментувати цей епізод. У відповідь почув:
– Суддям видніше….
Коментарі, як мовиться, зайві. На перерву футболісти так і пішли при рахунку 0:0. Здавалося б гра у наших футболістів уже “пішла”. І справді, у перші хвилини другого тайму гра нічого тривожного для нашої команди не передбачала. В основному вона тривала в середині поля – від переваги воронежців, яку вони мали на початку матчу, не лишилося й сліду.

Та, можливо, саме це й зіграло злий жарт (варто зазначити – не без допомоги арбітра) з наших футболістами. Коли пішла 52 хвилина поєдинку під час одної з небагатьох у другому таймі контратак господарів м’яч опинився у штрафному майданчику чернівчан. Здавалося б, ніщо не завадить нашому центральному захиснику О.Бобарико вибити його подалі від своїх воріт. Однак нападаючий “Факела” підштовхнув Олександра, порушивши правила гри. І саме в цей момент першим біля м’яча опинився Савельєв, який без перешкод несильним ударом і послав його у правий від голкіпера нижній кут воріт. Свисток арбітра вкотре промовчав…

Після забитого гола воронежці деякий час явно починають діяти на утримання вигідного для них рахунку, інколи відверто затягуючи час, а іноді просто відбиваючи м’яч подалі від своїх воріт. Натомість футболісти “Буковини” поступово нарощують міць своїх атак. Майстерно обігрує кількох суперників В.Мглинець, входить у штрафний майданчик, але після його удару м’яч потрапляє у воротаря. Та все ж здавалося, ще трохи – і м’яч обов’язково опиниться у сітці воріт суперника. Однак в одних випадках – неточність, в інших поспішність наших футболістів, та й вдалі дії у захисті господарів зводили старання чернівчан нанівець. А в результаті цього всього на 83 хвилині м’яч опинився у сітці воріт… “Буковини”. Після контратаки господарів, яка, здавалося б, уже завершилася, м’яч  потрапляє до захисника воронежців Андрія Карпенка. Хоча до  воріт було метрів 30, та “двійка” “Факела” без роздумів наносить сильний удар, і м’яч влітає на цей раз у верхній лівий кутю. А це вже – перемога.

… Після свистка арбітра на очах наших футболістів блищали сльози. Розрадою хлопцям не стали навіть теплі слова за гру, що говорили воронежці, які, незважаючи на холодний колючий вітер і мінусову температуру довгий час чекали біля автобуса чернівчан. Коли рушили – в салоні стояла тиша. А потім капітан “Буковини” Юрій Гій з болем у душі мовив: – Воронежці нас зрозуміли, а ось чернівчани, мабуть, ні.
Далі буде…….