CqQRcNeHAv
Логотип сайту>
				    
											</div>
			<div class=

Арсенал (Київ) – Буковина (Чернівці) 22.04.2017. Фото+звіт

arcc_buko_22_04_17

Виїзд в Київ на арсенал планувався нами заздалегідь. Отож, дізнавшись точну дату матчу, спланували маршрут через Львів до Києва автостопом. Та всі плани довелося змінити, через те, що матч мав відбутися о 14:00 і ми аж ніяк не встигли б добратися до Борисполя (а саме там арсенал грає свої домашні матчі). Тому ми банально поїхали на вокзал і взяли квитки на прямий поїзд до Києва. Спочатку, виїзд планували пробити лише двоє людей з нашої банди, але в останній день Р. все таки теж зміг поїхати, про що не пошкодував.

В день виїзду зустрілися на вокзалі, запаслися “допінгом” в дорогу. Там до нас приєднався ще один виїздюк із BL. Час в дорозі проходив за висококультурними бесідами, тренуваннями з бойового самбо та філіжанкою холодного пива. Загалом, за вечір, встигли відчути всі переваги плацкартного вагону та пройнятися духом тамбурної романтики.

Київ зустрів нас дрібним дощем та смачним борщем в ПХ. Добре поснідавши, повернулися на вокзал, щоб зустріти ще одного виїзного, який приїхав з ІФ. Далі прямуємо на метро до Майдану незалежності, де робимо кілька знімків на пам’ять. Трохи прогулятись містом вирішили їхати в Бориспіль. Добиралися туди маршруткою, яка всю дорогу була напівпорожня, тож ми жартували як могли і сміялися до болі в животі. Вже в Борисполі завітали в MсD , де підкріпилися перед матчем.

На вході до стадіону, зустріли блондинку, яка хотіла впарити нам квитки на матч за 20 грн. А на запитання “хто у вас тут старший?” і наші аргументи, що ми гості і будемо заходити безкоштовно, ніякої реакції від неї не було. На щастя, на іншому вході, стюард, після хвилини вагань, впустив нас на стадіон без квитків. Там ми зайняли гостьовий сектор (а точніше той, який нам сподобався. Тому, що ніхто на стадіоні точно не знав, де в них гостьовий), вивісили банера і відразу до нас приєднуються ще декілька наших виїзних, які приїхали в Київ на день раніше, та друзі з БО і PR.

Стартовий свисток і ми відразу даємо про себе знати зарядом. Матч розпочався доволі спокійно. Буко майже повністю контролювала гру,але забити в першому таймі не вдалося. Непогана шиза на секторі, трабли з акабами в перерві, другий тайм та переможний гол, мабуть, не залишили байдужим нікого з присутніх. Після гри до нас підійшли всі футболісти та подякувати за підтримку, в т.ч. і головний тренер. Видно було, що домашня перемога над Тернополем додала впевненості нашим хлопцям.

Одразу після матчу вирушаємо на маршрутку до Києва, так як в наші плани входило пробити лівак за краматорський Авангард, який грав з Десною теж в Києві. А далі починаються пригоди. Станція метро, від якої найближче до стадіону, виявляється закритою, вийшли на попередній, запитали в перехожих як дійти до стадіону і нам люб’язно підказали в якому напрямку рухатися. Десять хвилин пішки і ми на місці. Але, стоп.. це не той стадіон. Виявляється, що ми прийшли на стадіон “Оболонь”, а треба було на “Оболонь арену”. По дорозі назад, приймаємо рішення їхати на таксі. На щастя їхати було недалеко і ми нарешті добралися місця призначення. На секторі старалися активно підтримати Авангард, так як на той час рахунок вже був не на його користь. Зробили декілька перекличок з сіверянами, заспівали разом Червону руту. По закінченні матчу, всі разом прямуємо в бік вокзалу і знову ж таки на метро. На вокзалі затарилися провіантом в дорогу і два відважних бійця навіть спробували шаурму на вокзалі (з двома соусами: білий – дідуся, червоний- бабусин)). Потім провели на поїзд виїзного з Краматорська, і самі сіли в свій до Кам’янець-подільського. Дорогою назад знайшли в поїзді шарове пиво, яке хлопці із задоволенням утилізували. Не пропадати ж добру.

В Кам’янець-подільському прибули вже о 6 ранку, звідки мали автостопом добратися додому. Виходячи з вокзалу в місто, почули як двоє таксистів говорять за нас:

Т1: ” О, бери цих туристів підвези”

Т2: “Ага, та в цих туристів грошей хіба, що на сухарі вистачить”

Отож, зарядившись позитивом, прямуємо до нашого місця для автостопу. По дорозі намалювали кілька топових графіті. Вже на місці, особливо не стопивши нам зупиняється машина і водій погоджується нас підвезти до Чернівців. О 8:30 нас зустріла калічанка.

ФОТО:

Коментування і розміщення посилань заборонено.
rss facebook twitter