«Ти не ти, коли не на виїзді»
Літо добігає кінця, домашній сектор особливо не радує, тому де ж як не на виїзді насолодитись шизою на всі 100% відсотків. Та ще й до Стрия усього 239 км. На виїзд добирались хто як, частина собаками, бусами та власними авто. Погана активність людей на домашньому секторі відобразилася і на чисельності виїзних. Тому, заледве зібравши один бас, вже перед самим виїздом починаються відмазки, дехто просто вимикає телефон, дехто придумує фантастичні історії, які заважають поїхати, в загальному бас недораховується 4-х людей і їде майже «порожній», що наклало «грошовий тягар» на тих, хто все ж таки поїхав.
Але все ж таки десант жовто-чорних виїхав. Дорога була без особливих пригод, доїхали швидко завдяки нашому постійному водію Славіку, який возить нас вже не перший рік. В Стрий прибули десь вже пів 4, матч був на 5-ту, тому ми ще розбіглись містом у пошуках кафе, щоб перед матчем зарядитись смачним борщем)
Згодом, пішли до стадіону, пройшли короткий інструктаж від місцевого інспектора з безпеки та зайняли наш сектор. З банерів з собою привезли блакитно-жовтий «Буковина», червоно-чорний прапор, жовто-блакитний з кельтом, прапор УНСО та шторку з потяга «Луганськ», яку майстерно переробили на «Луганськ це Україна».
Розвісивши банера, беремось до супорту, десь на 5-7хв, до сектора долучаються пацани які добирались собаками та декілька друзів зі Львову. І шиза стає ще яскравішою, гучною і місцями нон-стопом. Команда ж також не підвела, вже в першому таймі при повній перевазі, забивають два голи у ворота суперника. Активний супорт продовжується і в другому таймі. Команда ж також продовжує домінувати та забиває третій гол, ставлячи крапку у цьому матчі.
Окремо хочеться відмітити стрийських вболівальників, котрі під час виконання нами гімну України не цурались піднятись та підтримати нас. На відмінну від нашої кузьми, яка не може підняти свою п’яту точку зі стільця під час виконання гімну, зате прекрасно вміє зарядитися пивом і говорити що нашу футболісти не вміють грати, а ще вміють розпускати чутки, що ніби футболісти нас просять за них заступитися. Після матчу команда в повному складі включно з тренером підішли подякувати за підтримку, та під паровоз зарядили разом з нами.
Одразу після матчу ми вирушили на літературний вечір одного з наших побратимів Ігоря Бойчука, який активно підтримує Буковину на виїздах та пише чудові вірші. Ознайомитись можете тут . Отримавши добрячу дозу «просвітлення», погрузившись в бас попрямували в сторону Чернівців. По дорозі робили декілька зупинок та вже пів 2-ї ночі були вдома. Дякую всім хто не відморозився та поїхав, катайте виїзда, любіть «Буковину».
ФОТО:
