Один матч з історії – “Атака плюс контроль”

Початок сезону 1970 року для чернівецької «Буковини» відзначився досить щільним графіком. Увійшли в сезон буковинці 5 квітня кубковим матчем проти гродненського «Німана», а вже за місяць з «хвостиком», 15 травня, грали свій десятий (!) поєдинок. Є «провина» в цьому і наших земляків, адже, окрім календарних матчів першості країни, додалися ще три поєдинки в розіграші Кубка СРСР, де чернівчани подолали вже згаданий «Німан» та івано-франківський «Спартак», але поступились житомирському «Автомобілісту». Лише за крок від двобою із московським «Динамо»… Понеділок та наша рубрика. Приємного перегляду.

15 травня 1970 року. “Буковина” (Чернівці) – “Спартак” (Брест,Білорусь) – 2:1 (1:1)

«БУКОВИНА»: Чоба Кахлик, Леон Грос, Валерій Колбасюк, Іван Пинзар, Олександр Павленко (Володимир  Поляков,57), Петро Кобічик, Олег Коротков, Валерій Семенов, Володимир Воронюк (Борис Норман, 88), Іван Диковець, Віктор Рос (Георгій Куля, 70).

«СПАРТАК»: Георгій Стахейчук, Володимир Стацюк, Юрій Грищенко, Валерій Словак, Олег Каминін, Семен Чаусов (Віктор Кандулинський, 64), Олександр Войтехівський, Володимир Стук, Євген Школа (Валерій Обривін,60), Іван Щокін (Микола Кречко, 20),Валерій Кучинський.

СУДДІ: Л. Уланов, Н.Панулі (обидва – Бєльці), Д.Цейтлін (Тирасполь).

ГОЛИ: 1:0 Іван Диковець (7), 1:1 Іван Щокін (20), 2:1 Олег Коротков (49).

На старті сезону «Буковина» була у чудовій формі. Гравці і фізично, і морально були готові боротися на два фронти – в першості і в Кубку. В кожній грі чернівчани грали на перемогу, віддаючи перевагу атаці. Варто відзначити, що лише в одній грі (із дев’яти) буковинці не зуміли вразити ворота суперника,  а в інших поєдинках забили 12 м’ячів. Найкращі бомбардирські якості в цей період проявив… захисник Олександр Павленко, на рахунку якого 6 голів (по три – в чемпіонаті та Кубку).

Читайте також:

Один матч з історії – “М’яч у зеніті”

Один матч з історії – “Дубль Платона приніс перемогу

Поєдинок 7-го туру між «Буковиною» та брестським «Спартаком» очікувався з неабияким інтересом, адже суперники у турнірній таблиці знаходились поруч – ділили п’яте-шосте місця (у спартаківців була трохи кращою різниця забитих/пропущених голів). А відставання від лідера становило лише 2 очки.

Далі вашій увазі пропонуємо звіт про матч кореспондента газети «Молодий буковинець» Василя Бабуха.

АТАКА  ПЛЮС  КОНТРОЛЬ

І тренери, і гравці чернівецької «Буковини» добре знали, хто приїхав за тридев’ять земель боротися з ними в черговому матчі. Білоруські гості – спартаківці з Бреста – здобули собі репутацію агресивного колективу в іграх з футбольними майстрами вищого ґатунку. Цілком зрозуміло, що тренерська думка команди господарів поля мусила зійтися на виборі найбойовитішого складу, на котрий можна було б покластися.

Так воно і сталося. На поле вийшли кращі футбольні сили чернівчан. Аналогічно поступили і наставники «Спартака». В їхніх лавах рясніло багато грізних прізвищ майстрів шкіряного м’яча… Як видно, битва за перемогу почалася ще задовго до матчу в тренерських лабораторіях.

Після тривалих опадів знову завладарювала сонячна погода, але й вона не змогла поліпшити стану трав’яного покриття, котре, мов губка, набралося дощової вологи. Це подеколи ставало на заваді футболістам, але все ж на грі не позначилося.

Матч почався без розвідок. Клин атаки гостей гостро врізався в частокіл оборони господарів. І навпаки…

Мов на канві, на зеленій гладі футбольного майданчика, просвітлювався серед хаотичної в’язі малюнок гри. Відкрилося, що «Спартак» будував свої атаки на трьох форвардах. Це мало свій смисл, бо форварди команди з Бреста – хлопці як на підбір. «Буковина» розгортала театр своїх футбольних дій з участю чотирьох нападаючих при прямій підтримці всюдихідних півзахисників. Це врешті-решт і привело нашу команду до тактичної переваги.

Перший гол (сталося це на 7-й хвилині) мав трьох авторів – Семенова, Роса і Диковця. Семенов подав кутовий. Рос виклав його захованому між спартаківцями Диковцеві, а той зробив те, що і належить робити в таких положеннях форвардові. Гол!

На 10-й хвилині віртуозно, в своїй манері, фінтить майже по лінії воріт Семенов і адресує коротку передачу Воронюку, але той трохи забарився. А мав бути гол.

Після забитого м’яча гості забажали негайного реваншу. Одверто кажучи, він їм вдався. «Буковина» занадто довго розтягнула насолоду утіхи успіхом, пригубивши при цьому пильність. І от на 20-й хвилині за це вона дорого заплатила. Красиво виконав свою завершальну місію гравець «Спартака» Щокін, який виступав під №10. У високому стрибку-злеті він послав м’яч понад Кахликом, але після темпераментного польоту послідувало неприємне приземлення, що стало причиною травми гравця. Замість Щокіна на поле вийшов Кречко.

З серії масованих набігів на ворота «Спартака» почала «Буковина» другий тайм. Не встигло набігти на секундомірі арбітра з Бельц Л.Уланова ще й чотирьох хвилин, як чернівчани вже змусили воротаря гостей Стахійчука виконати неприємну для голкіпера роботу – вийняти м’яч з сітки. Біографію цього гола почав Семенов з кутового , а завершив Коротков, пробивши низом через солідний заслін гравців обох команд. 2:1 – «Буковина» перемогла.

В.БАБУХ, спец. кор. «Молодого буковинця».

«Молодий буковинець»,  17 травня 1970 року.

Матеріал підготував:Віталій Чік