Skip to main content

Один матч з історії – “Ще будуть перемоги, ще будуть медалі”. частина 2.

2j3mczbBD5Q

Останній матч. Останні надії. Останні сподівання у сезоні-88… Після свистка арбітра на очах наших футболістів блищали сльози. Розрадою хлопцям не стали навіть теплі слова за гру, що говорили воронежці, які, незважаючи на холодний колючий вітер і мінусову температуру довгий час чекали біля автобуса чернівчан. Коли рушили – в салоні стояла тиша. А потім капітан “Буковини” Юрій Гій з болем у душі мовив: – Воронежці нас зрозуміли, а ось чернівчани, мабуть, ні. Частина 2.

“Факел” (Воронеж) – “Буковина” (Чернівці) – 2:0.

“Факел”: Ю.Перескоков, А.Карпенко, А.Комаров, В.Корольов, О.Мхітарян, С.Ігумін, Ю.Колесников(Е.Акбаров, 76хв.), О.Мінаєв, В.Муханов, В.Савельєв, В. Сосулін.

“Буковина”: М. Чеботар, В.Сарафінчан, О.Бобарико, Ю.Махиня, В.Задорожняк, Ю.Шелепницький, В.Будник(О.Бурчак, 76хв.), Ю.Гій, В.Олійник, А.Гузієнко (Ю.Черенков, 46хв., М.Мінгазов, 80хв.), В.Мглинець.

Судді: В.Агеєв (м.Кустанай), О.Кулаков(м.Алма-Ата), О.Богомазов(м. Фрунзе).

Голи: В.Савельєв(52хв.), А.Карпенко(83хв.).

Температура повітря – 8 *С. 13500 – глядачів.

ПЕРША ЧАСТИНА.

————————————————————————————————————

Ось так проходив найважливіший для “Буковини” матч. Можна справедливо сказати – матч сезону, бо саме в ньому вирішувалося, хто наступного сезону виступатиме у першій лізі.

А тепер давайте поміркуємо, які шанси були у “Буковини”. Люди, які мають хоча б найелементарніші знання у цьому виді спорту, прекрасно розуміють, якою несправедливою для наших футболістів була ситуація. Закономірно виникає чимало запитань, чому в одній ( і саме найсильнішій) підгрупі опинилися дві команди з однієї республіки (уявіть ситуацію , скільки шансів пробитися до першої ліги було б у “Факела”, якби у групі з трьох команд виступало, допустимо, два українські колективи?!). Перший і останній матч (саме з “Буковиною”) “Факел” проводив вдома. Чому? Доля жереба? Але ж головний тренер чернівчан Ю.Г. Школьников відразу ж після повернення з Москви (перед початком перехідних ігор), де проходило жеребкування (якщо взагалі у даному випадку це слово прийнятне), заявив журналістам:

-Жеребкування, як такого, не було. В управлінні футболу як хотіли, так переможців зон і розбили по групах.

А рахунки у поєдинках “Факела” з “Уралмашем” – 5:0 і 1:0 (гол с пенальті)?! Та й забитий перший м’яч у ворота “Буковини” в останній грі? До того ж як ніколи цей сезон для нашої команди був дуже напруженим. Вона провела 56 (!) офіційних матчів, результат кожного з яких був дуже важливим ( у зоні, наприклад, де грав “Факел”, виступало лише 20 команд, в той час як у нашій  – 26, а наступного року буде 28!)

Як бачимо існуюча система нижчих ешелонів футболу давно потребує термінових, корінних змін. Коли, зрештою вони настануть? Чи не настав час команді-переможцю української зони ( це ж, по суті, найсильніша зона) відкрити “зелене” світло на вихід до першої ліги без перехідних ігор, а колективу, який займе другу сходинку турнірної таблиці, дати шанс позмагатися у суперництві з іншими за таке право?

Незважаючи на поразку у Воронежі в загалом непогано зіграному матчі з “Факелом” наша команда заслуговує хороших слів – у сезоні-88 продемонстровано гру високого класу. Зараз багатьох уболівальників “Буковини” хвилює одне: чи вдасться тренерам зберегти цей досить збалансований, рівний за підбором гравців склад команди?

Саме з цим запитанням і звернувся до головного тренера “Буковини” майстра спорту СРСР Ю.Г. Школьникова.

– Ситуація, в якій опинилася нині команда, дуже складна. Уболівальники, сподіваються, нас розуміють – здобуто золоті медалі чемпіонату  республіки, виграно три важливих матчі у перехідних іграх. А ось єдина поразка всю річну нашу працю по суті, звела нанівець. Гірко на душі. І у тренерів, і у футболістів… Незважаючи на цю поразку, колектив у нас прекрасний. Користуючись нагодою, я хочу щиро, від душі подякувати хлопцям за сезон. Бо скільки і яких у нас було матчів! Чи вдасться зберегти склад команди? Все залежатиме, як оцінять наші виступи чернівчани.

Як не прикро, але проблем в нас, дуже багато – і організаційних, і побутових. Прекрасно відіграв сезон Василь Задорожняк. А проживає хлопець, по суті, на вулиці. Навіть кімнати у гуртожитку не має. Така ж ситуація і у Кокіна, Махині, Толмачова. Хлопці можуть просто перейти грати в інші клуби. За багатьма уже давно “полюють” селекціонери таких московських команд, як “Торпедо”, “Локомотив”, ставропольської “Таврії”, навіть з Білорусії приїжджали. Тому зберегти колектив буде нелегко. Особисто я намагатимуся все зробити, щоб у колективі відбулися незначні зміни. Знаю, що багатьох цікавить питання, чи могла “Буковина” потрапити до першої ліги? Незважаючи навіть на підтасовки під час жеребкування – у найсильнішу групу ми потрапили з вини деяких керівників Федерації футболу СРСР – і навіть на те, що останній матч проходив у Воронежі – могли. Але у нас виникло ряд труднощів. Після виграшу у Свердловську команді потрібно було їхати додому, де продовжити підготовку до матчу з “Факелом”. Однак у зв’язку з фінансовими труднощами зробити цього не змогли. А у Воронежі довкола нас було створено нездорову обстановку.

Навіть саме очікування поєдинку – все це не могло не вплинути на колектив. І в результаті останній матч ми провели далеко не у кращій своїй формі.

І все ж, незважаючи ні на що, за гру у сезоні-88 хлопці заслуговують високої оцінки.

Олександр ЛЕБЕДЬ


*На фото – Андрій Гузієнко, у матчах за вихід до першої ліги забив у ворота суперників три голи.