Колос(Ковалівка) – Буковина(Чернівці) 01.06.2016. Фото+звіт.

Інтрига живе до останнього туру, або як вийти у першу лігу.

Сезон для жовто-чорних фанатів вдався на славу. Це, напевно, перший сезон в історії двіжу, де на всіх виїзних матчах команда мала активну підтримку. Для когось сезон закінчився ще 27 числа, але не для 7 фанатів, які вирішили їхати на виїзд  до лідера чемпіонату,  та вже чемпіона другої ліги «Колоса» з села Ковалівка, що на Київщині, щоб закрити сезон.

Для такої невеликої відстані це досить небагато виїзних, але маємо те що маємо.  Як завжди,все почалося  з того, що Д. пробив маршрут та за*обував всіх, що пробити цей виїзд потрібно так само, як і Горностаївку чи Суми. Єдине що трохи «напрягало»,  це те, що потяг додому з Фастова відправлявся у 21:00, а матч закінчувався в 20:00. Але коли це зупиняло?
31 травня ввечері, всі виїздюки стягувались до вокзалу на потяг Чернівці-Київ. Для всіх цей виїзд був особливим, тому що саме він став ювілейним 30-м для Д. та 20-м для Є.  Також на виїзді відсвяткували рік нашої виїзної банди D.C., яка в цьому році можливо і без особливої уваги, але активно брала участь у створеннях всіх домашніх перфомансів сезону та на кожному з виїздів була присутня людина з банди.  Тому всі були в очікуванні свята. Погрузилися у вагони, частина їхала в першому, інша аж в 13-тому, але це не стало на шляху до загального трешу. Про решту подій в потязі і нічні пригоди можна написати цілу книжку, тому тут обійдемося без цього) Зранку була змога «профукати» Фастів, так як там поїзд стоїть аж 2-хвилини , а провідник не особливо хотів підказувати нам, що пора готуватись на вихід. Але у нас був прокачений скіл і по вагончику УНР, біля якого ми фоткались ,  зрозуміли що пора вистрибувати…

Читайте також:

Барса(Суми) – Буковина(Чернівці) 20.05.2016. Фото+звіт.

Арсенал(БЦ) – Буковина(Чернівці) 23.04.2016. Фото+звіт.

Вже у Фастові на вокзалі, почали шукати бомбілу щоб добратися з Ковалівки в Фастів, взявши номер у місцевого «счастливого обладателя Волги» рушили у пошуках архітектурних ансамблів. Побувавши біля Костьолу, відправились на відпочинок до річки, де за дивовижним збіг обставинами, знайшли завод «Зіберт» та сходили на дегустацію пива)  Так ми потроху коротали час та вже по полудню  потопали в сторону вокзалу шукати або собаку або автобус на Ковалівку. За 10-ку був автобус, який вже відправлявся, тож ми загрузилися та вирушили Towards The Sun (тут прихована реклама блогу хорошої людини з Луганська. Не соромимося, дивимося відео, підписуємося на сторінку). Як тільки виїхали за  межі міста в сторону Ковалівки то дорога дивним чином «порівнялась», а ями ніби щезли, їхати було комфортно і десь за 30 хв ми вже вийшли майже в центрі села. Відразу Ковалівку не відрізнити від всіх українських сіл, хіба дорога ідеально рівна (майже як у Волоці, але у Волоці краща), але центр….. Сказати що це був шок, то це нічого не сказати. Тоді ми і зрозуміли, чого Ковалівку називають «Маленькою Швейцарією». Одним словом не опишеш, тут тобі і величезні клумби, де ідеально висаджені різні квіти,  два озера, в одному чорні лебеді, в іншому білі, велика гімназія, суші-бар, піцерія, столова, салон краси, магазин та охорона. Так-так в центрі села є своя охорона, яка слідкувала за порядком, виганяла нас з газону, який стригли і він був дійсно доглянутий. Якраз в той день в центрі було багато робітників, які доглядали всю цю красу, хоча вони більше змахували на рабів, ніж на щасливих жителів. Також центр відгороджений від решти села парканом. Серед цього всього знаходиться і стадіон.  Насолодившись краєвидами та наробивши фото, рушили на вечерю до місцевої столової, де досить смачно та за демократичну ціну можна було вдосталь наїстись…

Час вже потроху піджимав, то ж було прийнято рішення, висуватися в сторону стадіону. Глядачів зібралось небагато, за офіційними цифрами – 300 чоловік, на око –  ще менше, хоча вхід на стадіон безкоштовний. Нам виділили цілий  сектор  в кінці стадіону. Шмону як такого не було, було можливо пронести все, що захочеш і заточку, і ніж, і купу піротехніки, але останнього у нас якраз і не було) Ми зайняли своє місце, розвісили банера. До  матчу був підготовлений невеликий банер «Дякуємо за сезон». Хоч  сезон і не надто вдалий, але пацани стараються, і після невдалих матчів, майже через раз натякали на тренерів. Шиза на вищому рівні, мабуть найкраща в сезоні на виїзді у невеликій кількості. Гнали команду вперед як могли, згадали всі заряди і рвали горло на повну (а хтось і шорти). Що стосується гри то вдавалося не все. Здавалося, що граючи в більшості ми їх розкатаємо на ізі, але не було того останнього удару, щоб вразити ворота суперника. І вже на 90-х хвилині, вийшовши на заміну Єгор Демченко, рятує нас від поразки та буквально наближує нас до  виходу в першу лігу. Ми вже тоді знали, що Скала програла і Інгулець зайняв третє місце, проте через зняття Динамо-2  у четвертої команди, а це виявилися ми ще є хороші шанси вийти в першу лігу. Все вирішиться на  засіданні ПФЛ 24 червня. Після матчу, до нас підходять футболісти, але на пропозицію подарувати футболки ніхто, крім того ж Демченка не відкликнувся… Шкода, звісно, що витрачаючи купу грошей, часу, немає змоги отримати щось взамін від тих же футболістів.  Хоча і їх зрозуміти можна, комплект форми один, і потім з них здеруть із з/п за неї, а ніхто не хоче свої кровні платити. Після матчу, частина виїзних залишається чекати автобуса до Фастова, а інша частина сідає на «спортивний черрі»  до місцевого охоронця, родом з Луганська, який везе нас до вокзалу. За що ми йому “віддячили”, випадково підрізавши “кєпурчик” з машини. Ще встигли затаритись у дорогу фаршем для бутерів, рушили на потяг. Повечерявши, зморені полягали спати.

Зранку нас зустрічали такі рідна та прохолодні Чернівців. Хлопці, які добирались з Хмельницька стопом, були вдома приблизно третьої години дня. Так ось і закінчився сезон, в очікуванні все ж таки в якій лізі ми розпочнемо наступний. Та вже плануємо виїзди в першій лізі))) Любіть свій клуб, катайте виїзди та кусайте лікті ті, хто не катає))) Всім ФКБЧ!!! До зустрічі в новому сезоні!

Фото: