Skip to main content

Колос (Ковалівка) – Буковина (Чернівці) 06.08.2016.Фото+звіт

колос_буко_2

Невиправдані очікування, або день обломів….

Минулого року виїзд в Ковалівку став чи не найбільшим відкриттям сезону. Тому як тільки дізналися, що матч буде на виїзді (згідно з календарем гра мала відбутися в Чернівцях) з’явилися охочі відвідати цей оазис ще раз. Так як навесні нам не вистачило часу відвідати всі заклади в Ковалівці, а саме суші-бар, піцерію та ще частину села, яке було закрито для відвідувачів, так як там велися роботи по його облаштуванню. Також хотілося піти в столову, де ми тоді чудово пообідали, і нас запрошували туди ще. А тепер по черзі про все…

Як завжди катати потягом охочих виявилося мало, а саме 6 людей. Маршрут вибрали стандартний Чернівці-Фастів-Ковалівка-Фастів-Чернівці, хоча були варіанти автостопу на Київ. Вже на вокзалі були приємно здивовані, так як футболісти теж їхали потягом. Та найбільшим сюрпризом було те, що вони їхали разом з нами в одному вагоні. То ж час в дорозі пролетів швидко за душевними розмовами.

Отож, прибувши в Фастів ми дочекалися колегу з Києва, пробили маршрутку на Ковалівку та вирушили на зустріч «сільським суші з карася» ©. Близько 9 ранку ми вже були у центрі села, де сіли доїдати припаси які залишились після потягу, а їх лишилось досить багато, адже для одного з наших виїздюків це був 20-тий виїзд, з чим його і привітаємо. Та на цьому майже всі приємні моменти закінчились.

Звісно нам хотілося якнайшвидше пройтися по всім запланованим місцям, та виявляється, що відкривається все це добро аж в 11 годині.  Згодом дізнаємося, що суші бар закритий і не тому що він з 11 працює, а тому що не працює зовсім. Наступна ціль піцерія теж закрита, там велися ремонтні роботи і на піцерію воно не було схоже зовсім. Добряче обламавшись хотіли піти в ту частину села, яку як нам казав охоронець навесні, скоро відкриють, але і тут облом номер +100500, відкриття 24 серпня. Остання надія залишалася на столову, де ми хотіли смачно та бюджетно поїсти. Та не тут то було. Столова працювала, але не для всіх. Так як мав бути футбол, то вони готували лише для футболістів(( Масла у вогонь додала і погода. Сонце пекло нещадно, здавалося що от от і мозок розплавиться і витече через вухо. Щоб сховатися від жари хотіли сісти в тіні, але як виявилося всі місця де можна легально сидіти в Ковалівці (а це аж чотири столики з стільцями-пеньками) розташовані на  сонці. Звісно сидіти на жарі ніхто не хотів, тому ховаючись від сонця ми сідали в заборонених місцях, за що нас ганяла по всьому центру місцева охорона.

Так як це була субота, попали на цілу купу весільних процесій (цікаво чи кожних вихідних там одружуються відразу до 8 пар?) Всі церемонії були як під копірку, розпис в залі урочистих подій, фотографії в одних і тих же місцях, потім молодят прогулював на гондолі бідний місцевий гондольєр. А бідний бо все це все на жарі було, так ще й не всі молодята були розміру XS.  Тож народу було багато, магазин перевиконував норму по продажу морозива і води)))

На стадіоні пройшли певні зміни з виходом в першу лігу. Збільшено кількість місць за рахунок розширення трибуни. Знайшовши наш сектор, розвісили банера та стали очікувати матч. По супорту проблем не було.  Не дивлячись на страшенну спеку ми гнали команду вперед як могли (потім переглядаючи матч в записі почули, що коментатор теж відзначив наш супорт як пристойний для такої кількості чоловік). Перший тайм був напрочуд видовищним в плані тактичної гри, контролю м’яча. Видно було, що команда можливо і хоче зіграти в «бей-беги», але стримується і старається виходити з оборони в пас.  Але у другому таймі у хлопців щось «зламалось», або можливо вони перегоріли через спеку і малюнок гри змінився. Майже завжди проходили небезпечні атаки суперників, які в принципі закінчились 3-ма голами, деякі з них досить «дивні».  Після матчу не всі гравців підійшли подякувати нам, але то вже як кажуть «то таке…».

Одразу після свистка, у нас був автобус на Фастів, який привозив вболівальників з райцентру, адже там особливо футболу немає, а в сусідньому селі перша ліга, цікавіше же. І вже за пів години ми були у Фастові, та чекали наш потяг додому. Дехто поїхав відразу в сторону Полтави, адже там 10-го серпня відбудеться матч 1/32 розіграшу Кубку України. Хтось повернувся у Київ, всі ж інші вирушили до рідних Чернівців.  Катайте виїзди, любіть футбол!!!

ФОТО: